← Програма курсу ЗАНЯТТЯ 05 / 06

Блок III. Актив і доказовий пакет · заняття 5 із 6

Обшук, вилучення ключів, арешт, АРМА і конфіскація

Від контролю над активом до його збереження — і чому українська практика тут суперечить сама собі.

Мета заняття

Після цього заняття ви зможете спланувати обшук так, щоб не втратити доступ до активу; сформулювати доведення контролю над адресою через сукупність ознак; орієнтуватися в українській практиці арешту криптоактивів, яка на сьогодні суперечить сама собі; і назвати умови, за яких передача активу до АРМА є законною, а за яких — оскаржуваною.

Обшук: що шукати і чого не робити

Особливість цієї категорії справ у тому, що актив не можна вилучити фізично. Вилучається носій доступу. Якщо доступ утрачено, актив залишається на місці й недосяжний для всіх — включно з державою. Тому обшук тут — операція з жорстким порядком дій.

Що шукати
  • Апаратні гаманці та все, що на них схоже: пристрої розміром із флешку, з екраном і однією-двома кнопками.
  • Паперові й металеві носії seed-фрази. Дванадцять або двадцять чотири слова, часто пронумеровані. Можуть бути в записнику, у книзі, у сейфі, під фотографією, серед документів. Металеві пластини з вибитими словами — окремий тип носія.
  • Комп'ютери й телефони в незаблокованому стані. Розблокований пристрій — головна цінність першої хвилини.
  • Застосунки двофакторної автентифікації. Їх перелік прямо показує, у яких біржах особа має записи, — часто це швидший шлях, ніж ончейн-аналіз.
  • Менеджери паролів і збережені сесії в браузері.
  • Резервні копії у хмарі й на зовнішніх носіях: seed-фраза часто зберігається в примітках або фотографіях.
  • Записи з фрагментами адрес, номерами ордерів, псевдонімами контрагентів.
Чого не робити
  • Не перезавантажувати й не вимикати розблокований пристрій до фіксації стану: шифрування диска зробить дані недоступними.
  • Не вводити seed-фразу в жодний застосунок «щоб перевірити баланс». Перевірка балансу робиться за адресою, а не за ключем.
  • Не переміщувати актив без окремої підстави, письмової процедури й контролю двох осіб. Помилка тут необоротна.
  • Не фотографувати seed-фразу на особистий пристрій.
  • Не вводити адреси й хеші з провадження в публічні сервіси на місці: запит фіксується сторонньою стороною і сам собою є розголошенням.
  • Не покладатися на слова про кількість активу. Баланс перевіряється за реєстром на конкретний блок.
Що зафіксувати в протоколі
  • Опис місця, пристрою або носія; його стан на момент виявлення; фотофіксація.
  • Присутні особи, час у місцевому часі й у UTC.
  • Для кожної встановленої адреси: мережа, актив, баланс і номер блока, на який його перевірено.
  • Порядок обробки секретів: хто мав доступ, коли, в якому вигляді зберігається.
  • Передавання на зберігання: кому, коли, під яким обліковим номером.
  • Будь-яке відступлення від процедури — окремим записом, із причиною. Незафіксоване відступлення виявляє захист, і тоді воно означає більше, ніж означало насправді.

Контроль над активом: як він доводиться

Це центральне питання всієї категорії справ. Адреса не має власника в реєстрі: у блокчейні записано лише те, що транзакції з неї підписані відповідним ключем. Тому контроль доводиться сукупністю, і жодна окрема ознака не є достатньою.

Ознаки контролю за зростанням сили. Практичне правило: три незалежні ознаки з різних груп сильніші за десять однотипних.

ОзнакаЩо доводитьОпораЯк спростовується
Мітка аналітичного інструментаНічого про особуlabelЗапитом методики й дати атрибуції
Адреса згадана в чатіОбізнаність про адресуoff-chainПересиланням чужого повідомлення
Адреса поповнення видана обліковому записуЗв'язок адреси з записом, не з особоюoff-chainДоступом третіх осіб до запису
KYC облікового записуРеєстрацію запису на особуoff-chainВерсією про підставну особу або злам
Збіг пристрою та IP при операціяхФактичне користування записомoff-chainСпільним доступом, віддаленим керуванням
Перевірка права на некастодіальну адресу за Travel RuleЗаявлений контроль, зафіксований компанієюoff-chainОспорюванням процедури перевірки
Ключ або seed-фраза, вилучені в особиТехнічну можливість розпорядженняoff-chainВерсією про зберігання для іншої особи
Підписання повідомлення ключем у присутності уповноважених осібВолодіння ключем на конкретний моментончейнПрактично не спростовується, але потребує процедури
Розпорядження активом після початку провадженняФактичний контроль у часіончейнВерсією про доступ третьої особи до ключа
Витрата активу на власну ідентифіковану потребуЗв'язок активу з вигодою особиoff-chainВерсією про виконання доручення

Арешт: норма є, практика суперечлива

Нормативна опора однозначна: частина 10 статті 170 КПК прямо називає віртуальні активи серед майна, на яке може бути накладено арешт. Практика послідовно визнає криптоактиви різновидом віртуальних активів — зокрема, у вироку Вищого антикорупційного суду від 14 листопада 2024 року у справі № 991/3227/24 криптовалюту прямо названо засобом обміну й накопичення вартості (заняття 1).

Проблема не в наявності норми, а в підставі арешту. Стаття 170 передбачає різні цілі: збереження речових доказів, забезпечення конфіскації, забезпечення відшкодування шкоди. І ось тут українська практика розійшлася — причому в межах одного суду й одного тижня.

Українська практика 2024–2025 років. Читати як карту доступних аргументів: у кожному рядку є готова правова позиція для клопотання або для заперечення проти нього.

РішенняДатаЩо вирішеноМотив
Печерський р/с, № 757/5200/25-к04.03.2025Арешт скасованоКриптовалюта не відповідає ознакам речового доказу за ст. 98 КПК: не є індивідуалізованим матеріальним об'єктом
Печерський р/с, № 757/10299/25-к05.03.2025Арешт накладеноКриптовалюта на біржовому акаунті може вважатися речовим доказом; ризик перешкоджання розслідуванню
Печерський р/с, № 757/5200/25-к14.03.2025Арешт визнано таким, що не відповідає метіЦифрові активи не зберігають слідів і не є знаряддям, тому мета збереження речових доказів не досягається
Королівський р/с Житомира, № 296/5381/2520.05.2025Арешт накладеноПідстава — забезпечення конфіскації як виду покарання; криптовалюта прирівняна до іншого майна
Дарницький р/с Києва, № 753/20849/2424.10.2024Біржу зобов'язано забезпечити повернення активів потерпілимАрешт сам собою не гарантує збереження через технічні особливості блокчейну
Новобаварський р/с Харкова, № 639/3267/2513.05.2025Аналогічне зобов'язання щодо повернення або перевипускуТой самий мотив; фактично новий механізм реституції
Печерський р/с, № 757/17710/25-кквітень 2025Дозволено передати USDT (TRON) до АРМАСт. 1, 9, 19–24 закону про АРМА; спосіб управління не конкретизовано
Печерський р/с, інше провадженняквітень 2025Відмовлено в передачі до АРМАКриптовалюта не має правового статусу й не може бути об'єктом заходів забезпечення
Печерський р/с, те саме провадження09.05.2025Активи передано до АРМА для реалізаціїІнший слідчий суддя дійшов протилежного висновку; біржу зобов'язано списати активи на гаманець переможця торгів
ВАКС, № 991/3227/2414.11.2024ВирокКриптовалюту названо засобом обміну й накопичення вартості
Печерський р/с, № 757/35628/25-к11.09.2025Вирок за угодоюОбмін без ліцензії НБУ; криптовалюта як безпосередній предмет злочину

Точка невизначеності: чи є криптовалюта речовим доказом

У чому питання. Стаття 98 КПК визначає речові докази як матеріальні об'єкти, що були знаряддям, зберегли сліди або містять відомості, які можуть бути використані як доказ. Віртуальний актив є нематеріальним благом. Водночас частина 10 статті 170 прямо дозволяє накладати на нього арешт. Тобто арешт можливий — але не обов'язково з метою збереження речових доказів.

Чому це важливо практично. Від вибору підстави залежить усе подальше: чи можна передати актив до АРМА (ця можливість за частиною 6 статті 100 КПК прив'язана до статусу речового доказу), чи витримає арешт оскарження, і чи не доведеться його переоформлювати посередині провадження.

Що робити зараз. Обґрунтовувати арешт не однією, а всіма застосовними цілями статті 170 — насамперед забезпеченням конфіскації та відшкодуванням шкоди, які не залежать від спірного статусу речового доказу. Позиція про речовий доказ додається як додаткова, а не єдина.

Що перевірити. Чи з'явилася позиція касаційного суду щодо статусу віртуального активу як речового доказу; чи не змінено статті 98 і 170 КПК; чи не введено в дію Закон № 2074-IX.

АРМА: коли передача законна

Повноваження Національного агентства визначені законом № 772-VIII, суттєво зміненим законом за законопроєктом № 12374-д, підписаним 27 липня 2025 року. Агентство має рівно два інструменти: управління за договором і реалізація, тобто примусовий продаж із зарахуванням виручки на спеціальний рахунок до вирішення справи.

Сукупність умов для передачі складається з норм закону про АРМА і частини 6 статті 100 КПК:

  1. Активи визнано речовими доказами.
  2. На них накладено арешт із забороною розпоряджатися й користуватися.
  3. Сукупна вартість перевищує 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
  4. Передача не шкодить розслідуванню.
  5. Передача забезпечує збереження економічної вартості активу.

Для реалізації без згоди власника потрібна ще одна з трьох підстав: майно швидко псується; протягом року втрачає 50 і більше відсотків вартості; зберігання протягом року коштує понад 30 відсотків вартості. Криптоактив явно не псується, і його зберігання не є дорогим. Отже, залишається єдиний можливий аргумент — швидка втрата вартості через волатильність, і його потрібно доводити щодо конкретних токенів, а не заявляти загалом. У наявних рішеннях такого обґрунтування немає.

Точка невизначеності: передача криптоактиву до АРМА

Стан. У квітні 2025 року Печерський районний суд уперше дозволив передати USDT у мережі TRON «в управління для реалізації або управління за договором», не конкретизувавши спосіб. Того ж місяця той самий суд в іншому провадженні відмовив, зазначивши, що криптовалюта не має правового статусу й не може бути об'єктом заходів забезпечення. 9 травня 2025 року інший слідчий суддя в тому самому провадженні активи все ж передав — для реалізації.

Дві окремі прогалини. Перша: ані стаття 21-6 закону про АРМА, ані підзаконні акти не згадують віртуальних активів, гаманців чи криптобірж — тобто алгоритму реалізації для них не існує. За повідомленнями, представники агентства в засіданні підтверджували, що механізму договірного управління криптоактивами немає, тоді як реалізація можлива. Друга: поріг у 200 прожиткових мінімумів фактично не доказуваний, бо офіційної методики оцінки вартості віртуального активу немає, доки не діє профільний закон.

Що перевірити. Чи прийнято підзаконний порядок реалізації віртуальних активів; чи з'явилася офіційна методика оцінки; чи є практика вищих судів щодо цих ухвал.

Виконання за кордоном: чому лист на біржу не є виконанням

Типова послідовність у практиці така: підрозділ надсилає біржі лист із проханням тимчасово заблокувати обліковий запис; біржа зазвичай погоджується, бо цього вимагають її внутрішні політики; далі слідчий одержує ухвалу й надсилає її прямо на біржу.

Юридично тут є розрив, і його треба усвідомлювати. Примусово виконати рішення на території іншої держави може лише компетентний орган цієї держави — у відповідь на запит про правову допомогу. Іноземна платформа формально не зобов'язана виконувати ухвалу українського суду; вона робить це в межах власних правил співпраці, і саме тому може перестати це робити.

Практичний наслідок подвійний. Для сторони обвинувачення: добровільне співробітництво — інструмент виграшу часу, а не заміна правової допомоги; якщо актив планується реалізувати або передати, без офіційного каналу рішення залишиться невиконаним. Для захисту це, відповідно, готовий аргумент — і ви маєте бути готові до нього заздалегідь, а не в засіданні.

Практичний висновок: послідовність дій щодо активу

  1. Термінове збереження. Лист біржі про блокування; за потреби — звернення до емітента стейблкоїна (заняття 3). Це виграш годин, не правовий результат.
  2. Клопотання про арешт. Обґрунтовувати всіма застосовними цілями статті 170, з опорою на частину 10; статус речового доказу — як додатковий аргумент, не єдиний.
  3. Обшук і вилучення носіїв доступу за письмовою процедурою, з контролем двох осіб і повним записом обробки секретів.
  4. Доведення контролю сукупністю ознак із різних груп. Одна ознака — ніколи не достатньо.
  5. Оцінка вартості на конкретний блок і конкретну дату, із зазначенням джерела курсу. Без цього не працює жоден поріг.
  6. Питання про долю активу — окремо, після арешту, з перевіркою всієї сукупності умов і з окремим обґрунтуванням саме способу управління.
  7. Виконання за кордоном — тільки через компетентний орган держави постачальника. Паралельно з листами, не замість них.

Самоперевірка

Оберіть варіант — відкриється розбір усіх варіантів.

Питання 1 Ви готуєте клопотання про арешт USDT на біржовому акаунті. Яку підставу обрати?

Правильно — другий. Практика розійшлася саме щодо статусу речового доказу: 4 і 14 березня 2025 року Печерський суд визнав, що криптовалюта йому не відповідає, а 5 березня — що відповідає. Ставити клопотання на одну спірну підставу означає віддавати захисту готовий аргумент. Підстави, пов'язані з конфіскацією та відшкодуванням, у цьому спорі не задіяні.

Перший — робити як більшість тут означає обирати найуразливішу підставу. Третій хибний: частина 10 статті 170 КПК прямо називає віртуальні активи, і практика арешту усталена. Четвертий занадто вузький: додаткові застосовні цілі клопотання не ослаблюють, а страхують — якщо суд не погодиться з однією, залишаються інші.

Питання 2 Арештовано криптоактиви на 3 мільйони гривень. Слідчий просить передати їх до АРМА для реалізації, посилаючись на волатильність. Що з цим не так?

Правильно — другий. Реалізація без згоди власника вимагає однієї з трьох підстав; для криптоактиву реально доступна лише швидка втрата вартості, і вона доводиться щодо конкретних токенів, а не загалом. Окремо: без офіційної методики оцінки поріг у 200 прожиткових мінімумів залишається поза доказовою базою.

Перший підміняє доказування посиланням на загальновідомість. Третій — надмірний висновок: попри прогалину в підзаконних актах, у 2025 році з'явилися ухвали про передачу для реалізації, тобто практика існує, хоч і суперечлива. Четвертий ближче до правильного, але недостатній: довідка про курс сама собою не показує ризику саме цих активів і не знімає питання методики оцінки.

Питання 3 На обшуку знайдено апаратний гаманець і аркуш із дванадцятьма словами. Що робити?

Правильно — третій. Баланс визначається за адресою, а не за ключем, тому вводити seed-фразу немає потреби. Введення її в довільний застосунок створює ризик утрати активу й підстави для оскарження всієї дії.

Перший — поширена й серйозна помилка: непідконтрольний застосунок може передати ключ третій стороні, а сам факт введення ставить під сумнів цілісність доказу. Другий — необоротна дія без підстави; переміщення активу вимагає окремого рішення і процедури з контролем двох осіб. Четвертий хибний повністю: аркуш із seed-фразою — це найцінніший носій доступу, який можна знайти на обшуку.